Ми довго не писали звіт про кадетський чемпіонат України, який проходив 12-14 червня 2012 в м.Івано-Франківську. Якось душа не лежала аналізувати та, напевно, не хотілося згадувати неприємні хвилини поразок. Причин нереалізованих можливостей та непідтверджених амбіцій звичайно є багато - жереб, судді і т.д., але якщо бути об’єктивним, то треба визнати – чемпіонської медалі наші хлопці не вибороли. Старалися, звичайно, хотіли – це так, проте забракувало, напевне, того старання і хотіння. Одним словом – «не судьба».

Тепер про хороше. Бронзова медаль у категорії 54 кг Івану Білейчуку дісталась теж не легко. Він за неї реально бився. Знаючи, що брат Петро вже не в «призах», у третьому періоді Іван на останніх секундах вирвав перемогу і бронзу у представника Одеси.

Окремо скажу про сутичку у ВК до 54 кг Петро Білейчук – Тарас Маркович. Обидва хлопці показали якісну боротьбу, проявили волю до перемоги. На цей раз у Марковича її виявилося більше. Він виграв цю сутичку. Але не можу не згадати і суддів. Вони відверто зіпсували цей поєдинок. Ми не один раз чули від спортивного керівництва, що не варто так тренерам вболівати за юних спортсменів. Мовляв це кадетська боротьба, це нічого ще не означає, не варто створювати такий ажіотаж навколо помилки суддів. Вони ж теж люди, можуть і помилятися. Звичайно, можуть. Тільки ми дуже рідко бачили, щоб хтось з них визнав свою помилку і змінив рішення. Просто ці помилки, інколи, дуже дорого вартують. Не треба забувати, що для того щоб була доросла боротьба, треба мати таку ж молодіжну, кадетську і, найголовніше, дитячу боротьбу. Якщо у нас так будуть ставитися до дитячих, школярських змагань, то отримають ті ж проблеми на виході в дорослій боротьбі.

Звичайно, нам хотілось, щоб Роман Гуцуляк (ВК до 46 кг) у сутичці за 3 місце переміг опонента з Донецька, але Роман у третьому періоді не зумів з клінча взяти бал. Непевно, ще не його час. Будемо працювати, надіятись, чекати.

Відверто розчарував своєю боротьбою Назар Скоропанюк. Після перемоги на чемпіонаті України у Львові і тренеру, і йому хотілося поборотися за путівку на ЧЄ. Не судилося.

А найкращі слова подяки хочеться сказати вболівальникам борцівського СК «Ластівка», керівництву Снятинської ДЮСШ «Колос», керівництву Снятинського району, батькам і просто нашим друзям, які у великій кількості приїхали до Івано-Франківська підтримати своїх борців. Вони вболівали по справжньому. Тут ми дійсно були на висоті. А ми йдемо на літні канікули, до вересня.

І.В. Курилюк