В це трудно повірити. Змахую, як павутину з очей, що мішає бачити. Боротьбу, сіль і кристал олімпійської програми безглуздо, бездумно поставлено під приціл знищення.

Вид спорту, що стояв біля витоку зародження олімпійського руху, кучка ділків від спорту запланували вбити.

Вид спорту, що давав здивованому світу кожних чотири роки нових Гераклів, прирікають на загибель.

О, боротьба, велика, життєдайна,
в нас відкриваєш сили потайні,
у цім житті – ми всі борці, звичайно,
хто ж на килим виходить – той вдвійні.

Мільйони хлопчиків з Америки, Японії, Туреччини, Росії , України, Ірану, Грузії на прикладах великих богатирів ставали просто мужчинами, справжніми чоловіками – здатними на вчинок, людьми здатними терпіти і витерпіти; боротись і перемагати навіть у найбезвихідніших ситуаціях. Людей – здатних любити беззавітно і віддано – в усіх народів світу ставили  нащадкам у приклад. Саме такими виходили в життя хлопчики із кузні – горнила борцівських поєдинків.

Я стара уже людина. На плечах – 70. У мене син і п’ять онуків закоханих у вільну боротьбу. П'ятдесят років тренерської долі дались мені нелегко на борцівській дорозі.  Та я був щасливий, дивлячись у дитячі довірливі очі. Я знав, що повинен підтримувати кожного в його поступі до олімпійської вершини, не має тренер права загасити віру, загасити дитячу мрію – це помагало хлопцям ставати кращими.

У кожного своя життєва і спортивна вершина. Ганебна справа ділків від світового спорту – виключити боротьбу з програми Олімпійських ігор ні що інше, як злочин. Злочином перед борцями було вже і саме маніпулювання правилами проведення борцівських змагань.  Кожному, хто прожив життя в борцівському світі без окулярів видно, як видумували хитрі пастки  типу «клінчів», оцінювання кожного періоду борцівського поєдинку з нуля, жонглювання штучними партерами, заставляння борців до штовханини лиш би відстояти один-два уже виграних бали.  Так спритні махінатори поступово і націлено копали могилу боротьбі. Спитати би їх, що ми, тренери, мали би сказати дітям? Загасити дитячу віру в мудрість, розум дорослих?!

Проте із вершини своєї сімдесятки бачу і хочу вірити, не дозволить світ познущатись над найпрекраснішим видом спорту. Борців не буває колишніх.

Вставайте, хлопці, ловімся за руки богатирі!

Невже є в світі безхребетники, які зможуть зламати нашу міць. Ради тих, хто прийшов після вас, борці-олімпіоніки, а такими варто назвати кожного, хто хоч раз попадав на Олімпіаду, - вставайте, підіймайте своїх побратимів! Прийшла пора не дати затоптати борцівську ниву. Підіймайте свій голос спротиву чиновникам, які не вміють шанувати минулого і не вміють дивитись у майбутнє. А майбутнє за боротьбою, яку нікому не вдасться штучно, розчерком чийогось пера поставити на туше. Не бути цьому!

Має перемогти борцівське братство! Так кристалізується вірність, перевіряється на сталевість міць борцівських обіймів. Бути борцівським олімпіонікам, співати переможні пісні чемпіонам поки будуть цвісти сади в усіх столицях планети Земля!

В.І. Курилюк