Стихли емоції після “Звитяжного кола” 2015р., яке завершилось 6 червня...
Підсумуємо (жирним наведено переможця):
Шокалюк Андрій (Джурів) — Слободян Валентин (Джурів)
Діяк Ігор (Львів) — Гуцуляк Артем(Джурів)
Ольшанецький максим (Львів) — Гаврилюк Ярослав (Джурів)
Палійчук Дмитро (Джурів) — Танасійчук Вадим (Джурів)
Басараб Арсен Івано-Франківськ) — Равлюк Максим (Джурів)
Аллахвердієв Джейхун (Харків) — Білашевський Валентин (Джурів)
Керімов Каміль (Харків) — Джелеп Андрій (Джурів)
Блясецький Валентин (Джурів) — Никифорук Ігор (Джурів)
Лазарєв Богдан (Харків) — Гуцуляк Роман (Джурів)
Хавалджі Ігор (Киїів-Донецьк) — Білейчук Петро (Джурів)
Фомбея-Санчес Енріке (Харків) — Білейчук Іван (Джурів)
Джафарян Рустам (Харків) — Кусяк Іван (Джурів)
Шулепа Григорій (Джурів) — Власов Андрій (Хмельницький)

Формат змагань: тренерський склад (І.В. Курилюк) підбирають суперників у одній ваговій категорії. Проводиться тільки один поєдинок за діючими правилами FILA. Переможець отримує фінансовий стимул. Вибір у звитяжне коло необхідно робити зважено, рівних за технікою і силою суперників (інакше втрачається цікавість сутички), забезпечити принциповість поєдинку, можливість реваншу, інтриги і т.д. Думаю ці критерії були дотримані, судячи із вражень, які отримали вболівальники вільної боротьби. Ключовим завданням “Звитяжного кола”  була фінансова підтримка дорослих атлетів. Вони мають напружений річний графік із сотень тренувань та десятків відповідальних змагань, але не отримають за це статків, крім морального задоволення.

В порівнянні із минулим “Звитяжним колом” ці змагання виросли, наші борці технічно і фізично сильно додали і суперники також. Порядок сутичок був побудований так, що кожна наступна була більш цікавішою та інтригуючою. Для молодших спортсменів це нові враження, змагання з елементами шоу, очі горять, груди розпирає, а емоції зашкалюють. Словами головного тренера СК “Ластівка” Івана Курилюка — планку піднято вище і все трудніше буде тримати цей темп в майбутньому. Були емоції, переживання і сюрпризи. Цікаві були абсолютно всі борцівські герці і навіть “тяжі” - наші “медведі” - Григорій Шулепа та Андрій Власов (рахунок 4:3) визвали шквал оплесків та вигуків захоплення залу. Я думаю зайвим буде нагадати, що прізвища всіх дорослих учасників “Звитяжного кола” неодноразово звучали на вищих борцівських сходинках першостей України та Європи. Не все я можу пересказати словами (не мій фах) треба було бути і все бачити самому :-)

Хочу сказати величезне дякую організаторам свята і активній громаді нашого Покуття за підтримку “Звитяжного кола” 2015р. Трішки не по темі, оффтоп — дивно та приємно було бачити, як поважні гості нашого турніру, керівництво району, при реально великій зайнятості (пишу без жодної дольки іронії чи сарказму) дивились і вболівали до самого завершення змагань. Щось змінилось, або боротьба цікавіша стала або люди... хоча боротьба завжди була цікава... :-)

Є надія, що в майбутньому опублікуємо коротке відео змагань. Приносимо вибачення за те, що чимало спортивних подій випало із хронології нашого сайту. Всі результати є збережені і пізніше будуть розміщені в новинах. В нелегкий час для нашої країни, все важче стає організовувати та приймати участь у спортивних змаганнях, вся ця робота перепадає на плечі тренерів. Тому часто не знаходиться тієї хвильки часу, щоб розказати про турніри, першості, а іноді і не вистачає сил та натхнення для цього.

Ігор Конюк

P.S. У нас є розділ Поезія, в якому зібрано багато чудових творів про боротьбу, спорт.
Василь Іванович Курилюк, піонер зародження боротьби на Снятинщині, наш перший тренер, присвятив вірш юним борцям СК «Ластівка» і їхнім тренерам на добру згадку:

Звитяжне коло

Лиш синій кут, червоний кут
Й звитяжне коло.
Я тут стою і ти вже тут,
Народ навколо.

А усміх мій – то добрий знак,
Моя надія!
Іти вперед не зможе всяк –
Лиш той, хто вміє.

Стрімка стріла – то мій прохід
У твої ноги.
Я – криголам. Я льодохід.
Йду без дороги.

Суплекс, підхват. Катай накат.
Рука сталева.
Я – ратник – витязь, хай без лат,
Та в тілі лева.

Вертушка, ключ – ти на мосту.
Кладу на спину.
І я росту, росту, росту
Моя це днина.

Зліта уверх, як чудо птах,
Моя правиця.
Зрубав, перемолов на прах,
Невже це сниться?

Ні я не сплю – це справді яв
Душевна мука.
Весь світ сьогодні я обняв –
Так серце стука.

В тумані ніби п’єдестал
І дзвін медалі.
Та де б не був, ким би не став
Ітиму далі.

Немає спину хлопцям тим.
Іскринка в серці.
І їм рости, рости, рости
В борцівських герцях.

Черпати силу із ріки –
Не святотатство.
Так жити буде навіки
Борцівське братство.